Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

как тут быть

  • 1 тут как тут

    [AdvP; Invar; subj-compl with быть (subj: human, collect, or animal), usu. pres]
    =====
    one appears suddenly and at the precise moment when (he is expected, sth. desirable becomes available, people are talking about him, sth. concerning him happens etc):
    - X тут как тут X is there in a flash < like a shot>;
    - there X is.
         ♦ У этого Учреждения создалась такая репутация, что оно всё видит, всё слышит, все знает, и, если чего не так, оно уже тут как тут (Войнович 2). This Institution acquired the reputation of seeing everything, hearing everything, knowing everything, and, if something was out of line, the Institution would be there in a flash (2a)
         ♦...Стоило только потихоньку войти, когда придет время, в кухню и взять топор, а потом, чрез час (когда всё уже кончится), войти и положить обратно. Но представлялись и сомнения: он [Раскольников], положим, придёт через лас, чтобы положить обратно, а Настасья тут как тут, воротилась (Достоевский 3).... Не [Raskolnikov] had only to tiptoe into the kitchen when the time came, take the ax, and an hour later (when everything was over) go in again and put it back. But some doubts occurred: suppose he returned an hour later to put it back and Nastasya was right there, having come back herself (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > тут как тут

  • 2 быть тут как тут

    General subject: to be present on the spot

    Универсальный русско-английский словарь > быть тут как тут

  • 3 быть тут как тут

    v

    Универсальный русско-немецкий словарь > быть тут как тут

  • 4 Быть

    (3. Pers. sg. Präs. есть, pl. суть2; Fut. буду, ­ешь; будь!; будучи; Prät. был, ­а; не был(о), не ­а) sein (будет, бывать, бывший, было, есть2), dasein; los sein; sich befinden; stattfinden; vorkommen; kommen; fig. stehen; haben (у Р jemand ); был (+ Ptp. Prät. Pass.) wurde; должно быть wahrscheinlich; может быть vielleicht; как (же) быть ? was nun?; как (тут) быть? was ist (da) zu tun?; так и быть! meinetwegen!; быть грозе es gibt bestimmt ein Gewitter; быть не при чём nichts damit zu tun haben; было od. будет двадцать лет ( Д jemand ) war od. wird 20 Jahre alt; была не была! F frisch gewagt!; будь что будет! F komme, was da wolle!; не будь (Р) wäre jemand nicht gewesen; а вы кто будете? F und wer sind Sie?; будет (Д) за это F jemand wird sein Fett schon kriegen; на (П) был(а)... jemand hatte... an; и был таков F und weg war er; не то od. то ли ещё будет ! F es wird noch ganz anders kommen!; чему быть, того не миновать Spr. was muß sein, da schick dich drein
    * * *
    быть (3. Pers. sg. Präs. есть, pl. суть2; Fut. бу́ду, -ешь; будь!; бу́дучи; Prät. был, -а́; не́ был(о), не -а́) sein ( будет, бывать, бывший, было, есть2), da sein; los sein; sich befinden; stattfinden; vorkommen; kommen; fig. stehen; haben (у Р jemand);
    был (+ Ptp. Prät. Pass.) wurde;
    должно́ быть wahrscheinlich;
    мо́жет быть vielleicht;
    как (тут) быть? was ist (da) zu tun?;
    так и быть! meinetwegen!;
    быть грозе́ es gibt bestimmt ein Gewitter;
    быть не при чём nichts damit zu tun haben;
    бы́ло oder бу́дет два́дцать лет (Д jemand) war oder wird 20 Jahre alt;
    была́ не была́! fam frisch gewagt!;
    будь что бу́дет! fam komme, was da wolle!;
    не будь (Р) wäre jemand nicht gewesen;
    а вы кто бу́дете? fam und wer sind Sie?;
    бу́дет (Д) за э́то fam jemand wird sein Fett schon kriegen;
    на (П) был(а́) … jemand hatte … an;
    и был тако́в fam und weg war er;
    не то oder то ли ещё бу́дет! fam es wird noch ganz anders kommen!;
    чему́ быть, того́ не минова́ть Spr. was muss sein, da schick dich drein
    * * *
    1. (существова́ть) sein
    кем ты хо́чешь быть? was möchtest du einmal werden?
    жил-был... es war einmal...
    у меня́ есть брат ich habe einen Bruder
    быть вне себя́ außer sich sein
    как быть? und was nun?
    мо́жет быть vielleicht
    2. (происходи́ть, име́ть ме́сто) sich ereignen, stattfinden
    э́то бы́ло давно́ das ist schon lange her
    3. (находи́ться) sich befinden
    быть в Петербу́рге in Petersburg sein
    4. (приходи́ть) kommen
    он бу́дет к ве́черу er kommt gegen Abend
    * * *
    v
    gener. beträgt

    Универсальный русско-немецкий словарь > Быть

  • 5 быть

    (3. Pers. sg. Präs. есть, pl. суть2; Fut. буду, ­ешь; будь!; будучи; Prät. был, ­а; не был(о), не ­а) sein (будет, бывать, бывший, было, есть2), dasein; los sein; sich befinden; stattfinden; vorkommen; kommen; fig. stehen; haben (у Р jemand ); был (+ Ptp. Prät. Pass.) wurde; должно быть wahrscheinlich; может быть vielleicht; как (же) быть ? was nun?; как (тут) быть? was ist (da) zu tun?; так и быть! meinetwegen!; быть грозе es gibt bestimmt ein Gewitter; быть не при чём nichts damit zu tun haben; было od. будет двадцать лет ( Д jemand ) war od. wird 20 Jahre alt; была не была! F frisch gewagt!; будь что будет! F komme, was da wolle!; не будь (Р) wäre jemand nicht gewesen; а вы кто будете? F und wer sind Sie?; будет (Д) за это F jemand wird sein Fett schon kriegen; на (П) был(а)... jemand hatte... an; и был таков F und weg war er; не то od. то ли ещё будет ! F es wird noch ganz anders kommen!; чему быть, того не миновать Spr. was muß sein, da schick dich drein
    * * *
    быть (3. Pers. sg. Präs. есть, pl. суть2; Fut. бу́ду, -ешь; будь!; бу́дучи; Prät. был, -а́; не́ был(о), не -а́) sein ( будет, бывать, бывший, было, есть2), da sein; los sein; sich befinden; stattfinden; vorkommen; kommen; fig. stehen; haben (у Р jemand);
    был (+ Ptp. Prät. Pass.) wurde;
    должно́ быть wahrscheinlich;
    мо́жет быть vielleicht;
    как (тут) быть? was ist (da) zu tun?;
    так и быть! meinetwegen!;
    быть грозе́ es gibt bestimmt ein Gewitter;
    быть не при чём nichts damit zu tun haben;
    бы́ло oder бу́дет два́дцать лет (Д jemand) war oder wird 20 Jahre alt;
    была́ не была́! fam frisch gewagt!;
    будь что бу́дет! fam komme, was da wolle!;
    не будь (Р) wäre jemand nicht gewesen;
    а вы кто бу́дете? fam und wer sind Sie?;
    бу́дет (Д) за э́то fam jemand wird sein Fett schon kriegen;
    на (П) был(а́) … jemand hatte … an;
    и был тако́в fam und weg war er;
    не то oder то ли ещё бу́дет! fam es wird noch ganz anders kommen!;
    чему́ быть, того́ не минова́ть Spr. was muss sein, da schick dich drein
    * * *
    1. (существова́ть) sein
    кем ты хо́чешь быть? was möchtest du einmal werden?
    жил-был... es war einmal...
    у меня́ есть брат ich habe einen Bruder
    быть вне себя́ außer sich sein
    как быть? und was nun?
    мо́жет быть vielleicht
    2. (происходи́ть, име́ть ме́сто) sich ereignen, stattfinden
    э́то бы́ло давно́ das ist schon lange her
    3. (находи́ться) sich befinden
    быть в Петербу́рге in Petersburg sein
    4. (приходи́ть) kommen
    он бу́дет к ве́черу er kommt gegen Abend
    * * *
    v
    gener. beträgt

    Универсальный русско-немецкий словарь > быть

  • 6 быть

    1) ( существовать) esistere, essere, esserci
    ••
    2) (находиться, присутствовать) trovarsi, esserci, stare
    ••

    может быть — può darsi, può essere

    была не была! — perso per perso!; o la va o la spacca!

    стало быть — dunque, quindi

    3) ( происходить) aver luogo, esserci, succedere
    ••
    4) ( приходить) venire
    5) (пить, есть) bere, mangiare
    * * *
    несов.
    1) (существовать, иметься) essere vi (e), esistere vi (e), avere luogo
    2) (присутствовать, находиться) essere vi (e), stare vi (e), trovarsi

    быть дома — essere / trovarsi / stare in casa

    3) (происходить, случаться) essere vi (e), succedere vi (e), capitare vi (e)
    4) (употр. как часть составного сказуемого) essere vi (e), diventare vi (e)
    - будьте здоровы
    - был да сплыл
    ••

    была не была! разг. — o la va, o la spacca; chi non risica non rosica

    будь что будет разг. — sarà quel che sarà; sarà; o la va o la spacca; accada quel che accada

    кто / какой бы то ни был — non importa chi...; comunque sia...

    когда / где / куда / откуда бы то ни было — non importa dove / quando...

    кто бы то ни был, он ему поможет — chiunque sia lui lo aiuterà

    где бы то ни было, я его найду — ovunque sia lo troverò

    давай / давайте больше об этом не будем! — lasciamo là!; non se ne parla più!

    быть не может; не может быть! разг. экспресс.non può essere!

    был да весь вышел прост. ирон. — scomparso dalla circolazione; svanito; introvabile; non se ne ha sentore

    как бы там ни было... разг. — comunque (sia)...

    что бы там ни было... — comunque sia...

    может быть..., должно быть... — forse..., può darsi..., magari..., probabilmente..., è probabile...

    так и быть... — e va bene...

    чему быть, тому не миновать — quel che ha da essere sarà; non c'è scampo

    * * *
    v
    gener. avere, versare, essere, 3 tornare, esistere, fare (кем-л.), restare (в каком-л. состоянии), ridondare, stare, stare (в определённом месте, положении или состоянии)

    Universale dizionario russo-italiano > быть

  • 7 быть

    [byt'] v.i. impf. fut. (буду, будешь; pass. был, была, было, были)
    1.
    1) essere, esserci; esistere
    2) essere, trovarsi, stare (al pres. non si usa)
    4) essere, avere luogo (al pres. non si usa)
    5) (copula, al pres. si usa solo la terza pers. есть, суть; aulico e scient.) essere

    где они будут жить, когда поженятся? — dove vivranno da sposati?

    2.

    прямо не знаю, как тут быть! — non so proprio che fare!

    может быть — forse (può darsi, magari)

    что было, то было — quel che è stato è stato

    так и быть! — e va bene! (sia!, ci sto!)

    Новый русско-итальянский словарь > быть

  • 8 тут

    Н kõnek.
    1. siin; \тут темно siin on pime, то \тут, то там kord siin, kord seal, \тут и там siin ja seal, siin-seal;
    2. samas, kohe; siis; снег \тут же растаял lumi sulas samas v kohe, он \тут же вернулся ta tuli kohe v samas tagasi, кто \тут нам помог kes meid siis aitas, как \тут быть mida siis teha, kuidas toimida;
    3. Нчастица siin; чем \тут поможешь kuidas siin aidata, mis siin aitab, millega siin aidata saab, нечего \тут спорить pole siin midagi vaielda, какое \тут любит mis armastusest siin saab juttu olla, я \тут ни при чём mina ei puutu asjasse, mul pole selle asjaga mingit pistmist; ‚
    и всё \тут kõnek. ja ongi kõik v kogu lugu;
    \тут как \тут kõnek. kohal nagu vana viieline v viis kopikat

    Русско-эстонский новый словарь > тут

  • 9 быть

    (3. Pers. sg. Präs. есть, pl. суть2; Fut. буду, ­ешь; будь!; будучи; Prät. был, ­а; не был(о), не ­а) sein (будет, бывать, бывший, было, есть2), dasein; los sein; sich befinden; stattfinden; vorkommen; kommen; fig. stehen; haben (у Р jemand ); был (+ Ptp. Prät. Pass.) wurde; должно быть wahrscheinlich; может быть vielleicht; как (же) быть ? was nun?; как (тут) быть? was ist (da) zu tun?; так и быть! meinetwegen!; быть грозе es gibt bestimmt ein Gewitter; быть не при чём nichts damit zu tun haben; было od. будет двадцать лет ( Д jemand ) war od. wird 20 Jahre alt; была не была! F frisch gewagt!; будь что будет! F komme, was da wolle!; не будь (Р) wäre jemand nicht gewesen; а вы кто будете? F und wer sind Sie?; будет (Д) за это F jemand wird sein Fett schon kriegen; на (П) был(а)... jemand hatte... an; и был таков F und weg war er; не то od. то ли ещё будет ! F es wird noch ganz anders kommen!; чему быть, того не миновать Spr. was muß sein, da schick dich drein

    Taschenwörterbuch Russisch-Deutsch > быть

  • 10 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

  • 11 как

    nasıl
    * * *
    1) нареч. nasıl; ne

    как пройти́ на у́лицу Го́рького? — Gorki caddesine nereden gidilir?

    как (чу́вствует себя́) больно́й? — hasta nasıl?

    как пожива́ешь / дела́? — ne âlemdesin?

    как (мне) не по́мнить! — hatırlamaz olur muyum hiç!

    как тут не вспо́мнить... — gel(in) de... hatırlama(yın)

    ну как тут не вспо́мнишь пре́жнего дире́ктора! — eski müdürü gel de arama!

    ты рад? - как не ра́доваться?! — sevindin mi? - Sevinilmez mi?

    как же по́сле э́того (мне) не зли́ться? — bundan sonra nasıl kızmam?

    он поступа́ет (так), как вели́т со́весть — vicdanı ne emrediyorsa onu yapıyor

    как бы мне побыстре́е зако́нчить э́ту рабо́ту — ne yapsam da şu işi bir an önce bitirsem

    не зна́ю, как ты, а я... — seni bilmem ama ben...

    2) нареч. ne (kadar)

    как стра́нно! — ne tuhaf!

    как тру́дно бы́ло ждать! — ne zordu beklemek!

    как мне хо́чется повида́ть его́! — onu görmeyi ne kadar isterim!

    как мно́го он зна́ет! — ne çok şey biliyormuş!

    а ведь как она́ его́ люби́ла! — oysa, ne severdi onu!

    знал бы ты, как он волнова́лся! — ne heyecan içindeydi, bilsen!

    ви́дели бы вы то́лько, как она́ испуга́лась! — ne kadar korktuğunu bir görseniz!

    как я бу́ду сча́стлив, е́сли он сде́ржит своё сло́во! — sözünü tutarsa ne mutlu bana!

    3) частица nasıl

    как! Ты ещё здесь / не уе́хал?! — nasıl? Sen hâlâ gitmedin mi?!

    она́ как закричи́т! — bağırıvermesin mi?; birden bağırmasın mı?

    4) союз gibi; kadar

    бе́лый как снег — kar gibi beyaz

    бесшу́мно, как тень — gölge sessizliğiyle

    он ну́жен нам как во́здух — ona hava kadar muhtacız

    он э́того бои́тся как сме́рти — bundan, ölümden korkar gibi korkuyor

    таки́е, как ты — senin gibiler

    он не тако́й терпели́вый, как ты — senin kadar sabırlı değildir, sendeki sabır onda yok

    то́чно так же, как и (его́) оте́ц — tıpkı babası gibi

    как бы извиня́ясь — af diler gibi

    ко́мната как ко́мната — alelade / bildiğimiz bir oda

    де́лай / поступа́й, как я — yaptığım gibi yap / davran, ben nasıl yaptımsa sen de öyle yap / davran

    в строи́тельных дела́х он разбира́лся, как хоро́ший инжене́р — yapı işlerinden iyi bir mühendis kadar anlardı

    5) союз (в качестве кого-чего-л.) olarak, diye

    мне его́ предста́вили как худо́жника — bana onu ressam diye tanıttılar

    как ста́ло изве́стно — öğrenildiğine göre; öğrenildiği gibi

    мост, постро́енный, как предполага́ют, в пя́том ве́ке,... — beşinci yüzyılda kurulduğu sanılan köprü

    7) союз ( когда)...dığı zaman / sırada,...dıkta; iken;...ır...maz,...dı mı ( как только);...dıktan sonra (после того, как); (her)...dıkça ( всякий раз как);...alı ( с тех пор как);...madan (önce) ( перед тем как); oysa ( между тем как)

    задо́лго до того́, как стемне́ло — karanlık basmadan çok önce

    с того́ дня, как он прие́хал — geldiği günden beri

    не прошло́ и неде́ли, как... — aradan bir hafta geçmemişti ki...

    как поду́маю об э́той ава́рии,... — ben o kazayı düşündükçe...

    вот уж бо́льше го́да, как... — bir yıldan fazla bir süredir...

    вот уж мно́го лет, как... — yıllar var ki...

    8) союз ( кроме) başka

    э́то не что ино́е, как... — bu...dan başka bir şey değildi

    ина́че, как изме́ной, э́то не назовёшь — buna ihanetten başka isim verilemez

    кому́ же им помо́чь, как не тебе́? — onlara sen yardım etmesen kim etsin?

    ну кому́ ж пла́кать, как не мне! — ben ağlamayayım da kim ağlasın?

    я ви́дел как он сел в авто́бус — otobüse bindiğini gördüm

    ••

    как бу́дто —...mış gibi;...mış ( кажется)

    как оди́н (челове́к) — tek adammışçasına

    как раз наоборо́т — tam tersine

    э́ти сапоги́ мне как раз — bu çizme ayağıma tam / tastamam geliyor

    не зна́ю, как вы, а я... — sizi bilmem ama ben...

    что, никаки́х весте́й нет? - Как не быть, есть! — haber yok muymuş? - Var ya, olmaz olur mu?

    как он ни сопротивля́лся — her ne kadar direndiyse de

    как бы он ни сопротивля́лся — ne kadar direnirse dirensin

    как мо́жно быстре́е — bir an önce, mümkün olduğu kadar çabuk

    э́тот, как его́... — şey, neydi adı...

    Русско-турецкий словарь > как

  • 12 быть

    бути. Для всех лиц един. и множ. ч. наст. врем. обычно употребляется є, єсть. [Хто ми є]. Но сохраняются в укр. яз. иногда ещё и старые формы: 2 л. ед. ч. н. вр. (сравнительно часто) - єси. [Добре єси, мій кобзарю (Шевч.)]; редко 2 л. мн. ч. - єсте и 3 мн. ч. - суть. Срв. Существовать, Находиться, Иметься. Быть чем, в качестве чего - бути за що. [Бути за свідка. Бути за вчителя]. Быть кем (в смысле профессии, постоянного занятия, состояния) выражается через глаголы на -увати, -ювати - батькувати (быть отцом), учителювати (быть учителем). Быть может, чего доброго - бува. Может быть - може, мабуть. Как быть? - що робити? як його бути? Так и быть - гаразд, добре, нехай так, сількись. Надо быть (надо полагать) - мабуть, може, либонь, мабуть чи не так. Должно быть - певно, мабуть, мабуть чи не… [Він мабуть чи не ходив туди - он должно быть ходил туда]. Стало быть - значить, виходить, отже. Быть посему - так має бути. Быть после кого - постати по кому. [Маю все те зіставити другому, хто постане по мені (Еккл.)]. Как быть человек - як-слід людина. Будь добр, будьте добры - будь ласка, будь ласкав, будьте ласкаві. Да будет - хай буде. Было да сплыло - було та загуло, було та за водою пішло. Будь что будет, была не была - що буде, те й буде. Кто бы ни был - хоч-би хто був, хто-б був-не-був. [Хто-б був-не-був батько, а все-ж він батько (Свидн.)]. Как бы там ни было, как бы то ни было, что бы там ни было - хоч-би що там було, будь-що-будь. Не тут то было - та ба, годі. Чтоб тебя здесь не было - щоб твій і дух тут не пах, щоб твого й духу тут не було. Пока ещё что будет - поки там ще до чого дійдеться. См. ещё Будет (довольно), Будучи.
    * * *
    1) бу́ти; ( иметь) ма́ти
    2) (вспомогательный глаг.) бу́ти

    Русско-украинский словарь > быть

  • 13 быть

    Русско-английский фразеологический словарь > быть

  • 14 быть

    (в разн. знач.; тж. как связка)
    be

    у него, у них и т. д. есть — he has, they have, etc.

    быть вынужденным (+ инф.) — be obliged (+ to inf.), have (+ to inf.):

    он вынужден был пойти — he was obliged to go, he had to go

    быть знакомым кем-л.) know* (smb.), be acquainted (with smb.); (с чем-л.) have a knowledge (of smth.)

    быть в пальто — wear* a coat, have a coat on

    быть в отсутствии — be absent / away

    быть при чём-л. ( присутствовать) — be present at / during smth.

    будь он проклят — damn / curse him

    не будь его, её и т. д. — but for him, her, etc., had it not been for him, her, etc.

    быть обязанным кому-л. — be indebted to smb., be obliged to smb.

    быть свидетелем чего-л. — witness smth., be a witness of smth.

    быть в состоянии (+ инф.) — be able (+ to inf.)

    он не был в состоянии пойти — he was not able, или he was unable, to go

    быть впору (дт.) — fit (d.); (перен.) be fit (for)

    как быть? — what shall we do?, what is to be done?

    может быть как вводн. сл. — maybe, perhaps

    быть чему-л. — smth. is sure to happen

    быть буре — there'll be a storm, there's sure to be a storm

    быть по-твоему — have it your own way; let it be as you wish

    будь, что будет — come what may

    будьте добры — (+ пов.) please (+ imper.); (+ инф.) would you be so kind (+ as to inf.)

    будьте добры, позвоните, или позвонить, ему завтра — please ring him up tomorrow, would you be so kind as to ring him up tomorrow?

    так и быть — all right, very well; right you are, so be it

    Русско-английский словарь Смирнитского > быть

  • 15 быть

    несовер. уын, уæвын

    где ты был? – кæм уыдтæ?

    ему было двадцать лет – ссæдз азы йыл цыди

    Русско-иронский словарь > быть

  • 16 как у Христа за пазухой

    разг.
    1) (без забот и хлопот, вольготно, хорошо (жить, поживать и т. п.)) cf. be (live) in clover; live in a bed of roses; enjoy cakes and ale

    - За таким мужем, как у Христа за пазухой, - не то словом, взглядом не обидит, всё Юленька да Юленька... (Н. Дубов, Беглец) — 'With a man like him a woman lived in clover - darling this and darling that, never a cross word or even a look...'

    2) (в полной безопасности (быть, сидеть, чувствовать себя и т. п.)) be safe and comfortable as if in Abraham's bosom

    - Благодарите всевышнего, что сидите у болота, как у Христа за пазухой, - вмешался в разговор Бунчук. - На чистом наступают, а мы тут за неделю по обойме расстреливаем. (М. Шолохов, Тихий Дон) — 'Thank the Almighty that you are in the marsh, and as comfortable there as if you were in Abraham's bosom!' Bunchuk interposed. 'In other districts they're attacking, but here we fire one round a week.'

    Русско-английский фразеологический словарь > как у Христа за пазухой

  • 17 miel

    (m) мёд
     ♦ être tout [[lang name="French"]de] miel рассыпаться в любезностях; быть чересчур сговорчивым
     ♦ [lang name="French"]faîtes-vous miel, les mouches vous mangeront сделайся только овцой, как волки тут как тут; горьким быть – расплюют, сладким быть – проглотят
     ♦ lune de miel медовый месяц
     ♦ nul miel sans fiel в любой бочке мёда есть ложка дёгтя
     ♦ tout sucre tout miel слащавый, угодливый, льстивый
     ♦ un peu de fiel gâte beaucoup de miel ложка дёгтя может испортить бочку мёда

    Современная Фразеология. Русско-французский словарь > miel

  • 18 loup

    (m) волк
     ♦ aller [ s'avancer] à pas de loup красться, подкрадываться
     ♦ avoir une faim de loup; ▼ avoir les crocs умирать с голоду; быть голодным как волк
     ♦ [lang name="French"]d'un côté le loup nous menace, de l'autre le chien как ни крути, всё плохо; куда ни кинь, всюду клин
     ♦ elle a vu le loup (ирон.) она уже познала любовь; она уже не девушка
     ♦ il est connu comme le loup blanc (уничиж.) его знают как облупленного
     ♦ il fait noir comme dans la gueule du loup [ dans un four] ни зги не видно; темно, хоть глаз выколи
     ♦ il faut hurler avec les loups с волками жить – по-волчьи выть
     ♦ jeune loup (ирон.) амбициозный молодой человек
     ♦ la faim chasse le loup du bois волка ноги кормят
     ♦ le loup [ le renard] mourra dans sa peau; ▼ la caque sent toujours le hareng; ▼ qui a joué jouera горбатого могила исправит
     ♦ les loups ne se mangent pas entre eux ворон ворону глаз не выклюет
     ♦ mon petit loup лапочка (обращение)
     ♦ on crie [ fait] toujours le loup plus grand [ gros] qu'il n'est у страха глаза велики
     ♦ quand le loup est pris tous les chiens lui lardent les fesses; ▼ [lang name="French"]quand le chêne est tombé, tout le monde se fait bûcheron когда влиятельный человек потерял власть, и осёл норовит его лягнуть
     ♦ quand on parle du loup on en voit la queue (ирон.) а вот и он, принесла нелёгкая
     ♦ qui se fait brebis [ agneau], le loup le mange сделайся только овцой, а уж волки тут как тут
     ♦ se fourrer [ se mettre] dans la gueule du loup лезть на рожон

    Современная Фразеология. Русско-французский словарь > loup

  • 19 до лампочки

    [PrepP; Invar; subj-compl with быть (subj: any noun, often это, все, все это)]
    =====
    the person or thing in question does not matter at all to s.o., does not interest s.o. in the least:
    - X Y-y до лампочки Y couldn't (could) care less about X;
    - Y doesn't (couldn't) give a damn (a hoot, a fig) about X;
    - Y doesn't care at all (about X).
         ♦ [Алёна:]...Мы же обречены ждать, ждать... [Нюша:] Хотя бы ради стариков. [Алёна:] Да старикам до лампочки. Это ты у нас чувствительная ко всякой ерунде (Панова 1). [ А.:]... We're doomed to wait and wait - [N.:] If only for the grandparents' sake. [A.:] They couldn't care less. It's you who worries about every little thing (1a).
         ♦ [Зилов:]...Ты прекрасно знаешь, откуда у меня эта копейка. Но ты идёшь со мной, потому что тебе всё до лампочки, и откуда взялась моя копейка, на это тебе тоже наплевать... (Вампилов 5). [Z.:]... You know full well where I got that kopeck. But you go with me because you don't give a damn and it's all one to you how I came by that kopeck... (5a).
         ♦...Аркадий ничем никому не угрожал: ни малейшим вмешательством, ни расспросами, самым обычным и естественным интересом: "Ну, как вы тут живете? Как тут у вас ладится?" Это все Аркаше было до лампочки (Залыгин 1)... Arkady was no threat to anyone: he didn't interfere in the least, didn't pester anyone with questions, not even the most normal and natural questions: "How's life here then? How are you getting on?" He didn't care at all (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > до лампочки

  • 20 в силе

    I
    [PrepP; Invar; subj-compl with быть (subj: human)]
    =====
    1. one has strength, energy, is able-bodied:
    - X был в силе X was strong and healthy;
    - [in limited contexts] X was in his prime.
         ♦ Вспоминал [Едигей] те дни, когда они с Казангапом были молоды и в силе... (Айтматов 2). Не [Yedigei] recalled those days when Kazangap and he had been young and in their prime (2a).
    2. one has authority, holds an important position:
    - X в силе X wields (has, is in) power;
    - [in limited contexts] X has clout;
    || X в большой силе X has (is of) (great) influence.
         ♦ Попасть на трибуну для Канарейкина большая удача. ОО этом напечатают в газетах. Пойдёт слух, что Канарейкин еще в силе (Зиновьев 2). It was a great personal triumph for Kanareikin to be allowed to speak. The newspapers would report it. There would be a rumour that Kanareikin still wielded power (2a).
         ♦ Ему [Петру Петровичу] надо было только поскорей и немедленно разузнать: что и как тут случилось? В силе эти люди или не в силе? Есть ли чего бояться собственно ему, или нет? (Достоевский 3). Не [Pyotr Petrovich] needed only to find out at once and quickly what went on here, and how. Did these people have any power, or did they not have any power? Was there anything for him to fear personally, or was there not? (3c).
         ♦...Князь Андрей возобновил старые знакомства, особенно с теми лицами, которые, он знал, были в силе и могли быть нужны ему (Толстой 5)....Prince Andrei looked up old acquaintances, especially those he knew to be in power and whose aid he might need (5a).
         ♦ "Зачем ты не сказал, что он [немец] в силе?" (Гончаров 1). "Why didn't you tell me he [the German] had influence?" (1a).
         ♦ "Кто это?" - "Лазарев - чиновник особых поручений при министре и в большой силе" (Герцен 1). "Who is that?"..."Lazarev, a clerk of special commissions and of great influence with the Minister" (1a).
    II
    [PrepP; Invar; subj-compl with быть, оставаться (subj: закон, приказ, приговор etc) or obj-compl with оставлять (obj: закон, приказ, приговор etc)]
    =====
    (of or in refer, to a law, an order, a verdict etc) sth. is effective, is to be obeyed:
    - оставаться в силе (be < remain>) in force;
    - (be < remain>) in effect;
    - let sth. stand.
         ♦ Человеческие законы цивилизации кончились. В силе были зверские (Пастернак 1). The laws of human civilization were suspended. The jungle law was in force (1a).
         ♦ Все выражение его лица говорило ей, что утренний разговор им не забыт, что решенье его осталось в прежней силе и что только благодаря присутствию гостей он не говорит ей этого теперь (Толстой 5). The whole expression of his face told her that he had not forgotten the morning's talk, that his decision remained in force, and only the presence of visitors hindered his speaking of it to her now (5b).
         ♦ О деле Норвегова кое-где узнали, прошли демонстрации, но приговор остался в силе (Соколов 1). Here and there people learned about the Norvegov case, there were demonstrations, but the sentence remained in force (1a).
         ♦ "Ну, пока поверим [ вам]. Но предупреждение моё остаётся в силе" (Солженицын 3). "Well, we'll believe you for now. But my warning still stands" (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > в силе

См. также в других словарях:

  • Как тут быть — Разг. Что надо, что следует сделать, как поступить в данных обстоятельствах. Я бормотал: не люблю нищих. И дедушку тоже. Как тут быть! Прости меня. Боже! (М. Горький. Детство) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Как (тут) быть (разг.) — КАК. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • куда ни сунься(тут как тут) — быть везде Ср. Тот черномазенький, на ножках журавлиных, Не знаю, как его зовут... Куда ни сунься тут как тут. Грибоедов. Горе от ума. 1, 6. Чацкий. Ср. Куда людей на свете много есть, Которые везде хотят себя приплесть, И любят хлопотать, где их …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Как тут ни крути — Прост. Экспрес. Вопреки всему, всяческим суждениям; несмотря ни на что. Но всё таки он старался не попадаться на глаза Трофиму, потому что, как ни крути, а это по его вине свалилось на старика ещё три голодных рта (Ф. Абрамов. Две зимы и три… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • быть, очутиться тут как тут — см. тут …   Словарь многих выражений

  • как — I. местоим. нареч. 1. Каким образом. Как я узнаю твой новый адрес? Как это случилось? Как вы поживаете? Вот как надо делать. / (в вопросит. предл.). в функц. сказ. Как (вас, тебя) зовут? Как (ваша, твоя) фамилия? 2. В какой степени, насколько.… …   Энциклопедический словарь

  • КАК — 1. местоим. и союзн. То же, что каким образом (см. образ 1). К. вы поживаете? К. это случилось? Забыл, к. это делается. Вот к. надо делать. Видел, к. ты бежал. 2. местоим. и союзн. В какой степени, насколько. К. недавно это было? К. далеко нужно… …   Толковый словарь Ожегова

  • как быть? — Как (тут) быть? Как поступить, что предпринять …   Словарь многих выражений

  • Как ни крутись — Разг. Экспрес. То же, что Как тут быть. Ребята! сказал Штоквиц, обращаясь к солдатам. Она, как ни крутись, а турчанка. Армяне злобятся. Очень уж им турки насолили. А девчонке то ведь всё равно, кто она турчанка или русская. Ну, так вот берите её! …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Куда ни сунься,(тут как тут) — Куда ни сунься, (тутъ какъ тутъ) быть вездѣ. Ср. Тотъ черномазенькій, на ножкахъ журавлиныхъ, Не знаю, какъ его зовутъ... Куда ни сунься тутъ какъ тутъ. Грибоѣдовъ. Горе отъ ума. 1, 6. Чацкій. Ср. Куда людей на свѣтѣ много есть, Которые вездѣ… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • тут — 1) нареч. разг. 1. В этом месте, здесь. Отчего это, няня, тут темно, а там светло, а ужо будет и там светло? спрашивал ребенок. И. Гончаров, Обломов. [Кочуев:] Тут, на столе, есть бумажонки, которых жене видеть не нужно. А. Островский, Не от мира …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»